-
1 хамашых
осліплений яскравим світлом О; який набив собі оскому К. -
2 ослеплять
ослепить1) сліпити, осліпляти, осліпити, темнити, потемнити кого, виймати (вийняти) очі кому, (о многих) висліпити кого, посліпити кого, очі повиймати кому;2) сліпити, засліплювати, засліпити, (о многих) позасліплювати кого и кому очі. Солнечный блеск -ляет глаза - сонячне проміння сліпить очі. Её красота -пила его - її краса засліпила йому очі. Страсти -ляют нас - пристрасті засліплюють нам очі (засліплюють нас). Ослеплённый -1) осліплений, отемнений;2) засліплений.* * *несов.; сов. - ослеп`ить1) ослі́плювати и осліпля́ти, осліпи́ти и поослі́плювати и поосліпля́ти, сліпи́ти, посліпи́ти; ( временно притуплять зрение) заслі́плювати, засліпи́ти2) перен. заслі́плювати, засліпи́ти, ослі́плювати и осліпля́ти, осліпи́ти и поослі́плювати и поосліпля́ти -
3 unblinded
adj1) неосліплений, незасліплений; зрячий2) не введений в оману, неошуканий, необдурений3) не завішений шторою; не закритий віконницями* * *[ˌen`blaindid]aне осліплений (чим-н.); що бачить все в справжньому світлі -
4 ослеплённый
1) ослі́плений; заслі́плений2) заслі́плений, ослі́плений -
5 unblinded
[ˌen`blaindid]aне осліплений (чим-н.); що бачить все в справжньому світлі -
6 oślepiony
[ошьлєпіони]adj
См. также в других словарях:
осліплений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
осліплений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до осліпити. || ослі/плено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
осліпленість — ності, ж. 1) Абстр. ім. до осліплений. 2) Зворотне пониження чутливості зорового аналізатора при дії сильного блиску … Український тлумачний словник
лава — I (пристрій для сидіння, закріплений на стояках), лавка, парта; полиця (у пасажирському ваґоні); ослін (переносний кімнатний пристрій для сидіння) II (гурт вишикуваних і повернених обличчями в один бік людей), шерега, шерег, ряд, шик III ▶ див.… … Словник синонімів української мови
